Національна програма мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи На засіданні Кабінету Міністрів України розглянуто проект Закону України “Про Національну програму мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на 2001-2005 роки та на період до 2010 року.” На етапі розробки Національної програми було проведено аналіз існуючої ситуації, визначено пріоритетні напрямки мінімізації наслідків катастрофи на майбутнє. В рамках Національної програми передбачено завдання щодо збереження здоров’я населення. Перш за все, це надання висококваліфікованої та ефективної медичної допомоги, зміцнення медико-санітарної бази, профілактика захворювань, оздоровлення ліквідаторів. В поточному десятиріччі групами першочергового медичного нагляду будуть особи, які перенесли гостру променеву хворобу, та учасники ліквідації, які отримали дозу понад 250 мілігрей. До групи першочергового медичного нагляду відносяться також діти, які проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення. Виконання основних завдань цього напряму передбачає здійснення заходів щодо охорони материнства і дитинства, підвищення рівня диспансеризації, оздоровлення та лікування в спеціалізованих медичних закладах, організації роботи центрів соціально-психологічної реабілітації. Радіаційний захист населення на території, що зазнала радіоактивного забруднення, посилення бар’єрних функцій зони відчуження з метою обмеження поширення радіонуклідів за її межі та проведення радіаційного моніторингу - ось основні завдання Національної програми. Програмою також передбачається соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Основні групи громадян, які потребують невідкладної уваги, є інваліди, діти, хворі, учасники ліквідації, населення, що проживає на забруднених територіях, та евакуйовані особи. Одним з найбільш важливих питань мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи є повернення територій, що зазнали радіоактивного забруднення, до нормального життя, забезпечення людей роботою, надання можливості містам, районам для реалізації свого економічного потенціалу. Дефіцит знань про наслідки аварійного опромінення для здоров’я людей призвело до того, що у значної частини населення склалася суб’єктивна оцінка щодо ризиків, пов’язаних із наслідками катастрофи. Тому підвищення рівня радіоекологічних знань та поінформованості населення, зняття психологічних наслідків також є серед важливих завдань Програми. МИНИМИЗАЦИЯ ПОСЛЕДСТВИЙ ЗАКРЫТИЯ НЕПЕРСПЕКТИВНЫХ УГОЛЬНЫХ ШАХТ УКРАИНЫ РАССМОТРЕНА НА ЗАСЕДАНИИ КАБИНЕТА МИНИСТРОВ УКРАНИЫ 26 СЕНТЯБРЯ. Закриття шахт: як пом’якшити наслідки Програма “Українське вугілля”, яка нещодавно прийнята Урядом, передбачає, зокрема, і закриття неперспективних вугільних шахт. Але обов’язковою вимогою до цього процесу є його повна контрольованість, обережність підходів, врахування усіх економічних, соціальних та екологічних наслідків. Кроком до вирішення цієї Програми стало прийняття Кабінетом Міністрів України 26 вересня Розпорядження “Про заходи розв’язання проблем, пов’язаних з ліквідацією вугледобувних і вуглепереробних підприємств”. В Україні є досвід мінімізації наслідків закриття неперспективних та збиткових шахт. На виконання Указу Президента в 1996 році було розпочато роботу з реформування вугільної галузі, роком пізніше Урядом було затверджено Програму закриття неперспективних вугільних шахт. На жаль, з часом накопичувалися і проблеми. Як виявилося, фактичні обсяги фінансування ліквідації шахт, передбачених цією програмою, були значно меншими від потреби, та й не завжди виділялися повністю. За 5 років галузь недоотримала майже 4 млрд. грн. Внаслідок цього тільки в 2001 році на 52 шахтах, фізичну ліквідацію яких завершено в 1998-2000 роках, знадобляться додаткові витрати на суму майже 100 млн. грн. Уповільнене закриття призвело і до серйозних соціальних наслідків. Вимагають негайного вирішення проблеми створення нових робочих місць, переселення та працевлаштування шахтарів, занепад шахтарських міст і селищ. Серед заходів, які треба негайно вжити, - удосконалення існуючої нормативно-правової бази, врегулювання питань списання і реструктуризації кредиторської заборгованості шахти на момент її закриття. У Розпорядженні Кабінету Міністрів України передбачається удосконалення структури управління процесом ліквідації вугледобувних підприємств, чітке розмежування повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо правонаступництва у питаннях забезпечення соціальних гарантій працівникам, що вивільняються. Пропонується поширити дії Законів України про спеціальний режим інвестування на територіях пріоритетного розвитку на райони, в яких ліквідація підприємств загрожує виникненням соціального напруження, а також на регіони можливого переселення осіб з шахтарських районів. Розпорядження торкається також питання екологічної та техногенної безпеки районів закриття гірничих підприємств. Це, зокрема, відновлення земель, водовідведення та водоочищення закритих гірничих підприємств, запобігання забруднення довкілля шкідливими, хімічними та радіоактивними речовинами, постійного моніторингу за гідрогеологічною ситуацією та виділенням метану на територіях ведення гірничих робіт. Проектом Розпорядження Мінпаливенерго, Мінекономіки та Мінфіну доручається проаналізувати ефективність використання бюджетних коштів, які виділяються на ліквідацію вугледобувних підприємств, та в разі потреби розробити конкретні заходи щодо її підвищення. КАБИНЕТ МИНИСТРОВ УКРАИНЫ НА СВОЕМ ЗАСЕДАНИИ 26 СЕНТЯБРЯ ПРИНЯЛ РЕШЕНИЕ, ОБЯЗЫВАЮЩЕЕ ГОСКОМИНФОРМ И ФОНД ГОСИМУЩЕСТВА ПРЕДСТАВИТЬ ДО НОЯБРЯ ЭТОГО ГОДА ПРЕДЛОЖЕНИЯ ПО УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЮ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА ОБ АРЕНДЕ ПОМЕЩЕНИЙ РЕДАКЦИЯМИ СМИ. Інтереси вітчизняних ЗМІ у центрі уваги Уряду На виконання доручень Президента України 26 вересня Кабінет Міністрів України розглянув питання про стан виконання Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, Указів Президента України “Про додаткові заходи щодо безперешкодної діяльності засобів масової інформації, дальшого утвердження свободи слова в Україні”, “Про удосконалення діяльності органів виконавчої влади з питань інформування населення”, інших актів, спрямованих на створення умов для безперешкодної діяльності вітчизняних журналістів, підвищення їх соціального та правового захисту. Винесення цих питань на порядок денний засідання Кабінету Міністрів України було зумовлене проблемами, які накопичилися у сфері інформаційної політики держави ще з часві діяльності попередніх Урядів. Розпорядженням Кабінету Міністрів України, яке прийнято за підсумками обговорення, центральним органам виконавчої влади доручається опрацювати зміни до чинного законодавства, які б конкретизували основні аспекти поведінки держави в інформаційній сфері, її відповідальність і право на захист національних інтересів, як у внутрішньому, так і міжнародному інформаційному просторі. Розпорядження зобов”язує Держкомінформ та Фонд державного майна розробити і до листопада ц. р. внести Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо удосконалення законодавства з питань оренди приміщень телерадіоорганізаціями, редакціями засобів масової інформації. Передбачається також створення Фонду соціальної допомоги журналістам вітчизняних засобів масової інформації. Відповідним міністерствам і відомствам разом з Національною спілкою журналістів до 1 грудня ц. р. доручено опрацювати проект Указу Президента України “Про порядок призначення стипендій Президента України дітям журналістів, які постраждали внаслідок виконання ними службових обов”язків”. З метою вдосконалення механізму оплати праці, пенсійного забезпечення журналістів державних і комунальних засобів масовї інформації прийнято постанову Кабінету Міністрів України, яка передбачає втановлення журналістам державних і комунальних засобів масової інформації надбавки за почесне звання “заслужений” у розмірі 15 відсотків посадового окладу відповідно до діючих умов оплати праці державних службовців. Передбачено врахування цієї надбавки при обчисленні розміру пенсій для журналістів. Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, яким передбачається впровадження розміру заробітної плати працівникам редакцій державних та комунальних ЗМІ, який дорівнює грошовому утриманню відповідних категорій державних службовців. Ухвалені Кабінетом Міністрів України рішення визначають стратегію роботи Уряду в інформаційній сфері на найблищий час. ПРОЕКТ КОНЦЕПЦИИ ПРОГРАММЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ КАБИНЕТА МИНИСТРОВ УКРАИНЫ ПРИНЯТ НА ЗАСЕДАНИИ КАБМИНА 26 СЕНТЯБРЯ. Процес визначення урядових пріоритетів має бути прозорим 26 вересня на своєму засіданні Уряд прийняв проект Концепції Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Протягом трьох днів до нього мають бути внесені зміни з врахуванням висловлених на засіданні зауважень. Документ визначає концептуальні засади урядової політики на середньостроковий період (до 2004 року). На його основі Уряд розроблятиме програму своєї діяльності на наступний рік. Нагадаємо, що ця Програма схвалюється Верховною Радою України і стає своєрідним кредитом довіри до Уряду. Тактичні заходи, які Уряд здійснюватиме протягом року, грунтуються на цілях стратегічного характеру. Вони викладені у посланнях Президента України до Верховної Ради “Україна: поступ у ХХ1 століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки”, “Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2000 році ” та посланні глави держави до парламенту і уряду “Про основні напрями бюджетної політики на 2002 рік”. Стратегічними цілями визначено: 1.Подолання бідності та підвищення рівня життя громадян України. 2. Всебічний та гармонійний розвиток людини. 3. Захист прав і свобод громадян, забезпечення верховенства права, зміцнення законності та правопорядку. 4. Забезпечення стійкого економічного зростання, створення конкурентноспроможної ринкової економіки. 5. Поліпшення структури національної економіки на основі інноваційної моделі розвитку, суттєве зниження енергоємності валового внутрішнього продукту. 6. Інформатизація суспільства. 7. Інтеграція в європейські структури та світову економічну систему. 8. Забезпечення суспільної підтримки урядової політики. Кожен з пріоритетів містить конкретні напрями. Так, в завдання подолання бідності йдеться не лише про належне виконання державою своїх соціальних зобов’язань (ліквідацію заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, наближення розміру мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму тощо), а й про системні заходи, спрямовані на виправленні чисельних вад сучасної системи соціального захисту. Зокрема, передбачається запровадження такого стандарту, як погодинна мінімальна оплата праці. Для зменшення диференціації населення за рівнем доходу розроблятимуться більш виправдані засоби податкового регулювання, вдосконалюватимуться адресні грошові соціальні виплати. Значної уваги приділено реалізації Пенсійної реформи, створенню необхідної нормативно-правової бази, яка дозволить існувати та ефективно працювати інститутам недержавного пенсійного забезпечення, корпоративним та професійним пенсійним фондам. Передбачено поліпшення контролю за функціонуванням системи обов’язкового державного пенсійного страхування. Прем’єр-міністр України Анатолій КІНАХ неодноразово наголошував на тому, що успіх економічних реформ залежить від процесу розбудови та удосконалення громадянського суспільства в нашій державі. Таким чином, робота Уряду буде успішною лише за умови підтримки його заходів широкими верствами населення. Відтак, Уряд зацікавлений в широкій публічній дискусії навколо майбутньої програми його діяльності. Прийняття Концепції дає нових поштовх обговоренню напрямів урядової політики, забезпечує прозорість та відкритість його роботі
